Вправи для батьків і дошкільників (5,5—6,5 років)
«Гра в школу»
Мета: щоб дитина у веселій ігровій формі зрозуміла правила поведінки в школі й відчула ситуацію з позиції вчителя.
Дитина грає роль «учителя» і веде урок читання, писемності, «вередознавства» — чого завгодно! Батьки (або ляльки в їхніх руках) поводяться «бездоганно» (слухають, пишуть, підіймають руку) або «пустують» (обертаються, гублять олівець, голосно говорять тощо).
«Робот»
Мета: формування уявлень про зв'язок і послідовність подій, безповоротність деяких дій, підвищення самооцінювання: «Мама під моїм керівництвом суп варила!»
Хтось із батьків робить у присутності дитини звичну роботу: прибирання, приготування їжі тощо. Але керує цим процесом дитина, а тато (мама) мовчки виконує інструкції:
Мама. Що будемо варити?
Донька. Суп із вермішеллю.
Мама. Як?
Донька. Візьми каструлю. Поклади картоплю.
(Мама кладе велику неочищену картоплю в каструлю.)
Донька. Ой, не так! Почисти картоплю, морквину, цибулину. Помий їх. Тепер накриши. Постав каструлю на вогонь...
«Телеграми»
Мета: закріпити в дитини навички читання, письма, спілкування.
Усі члени сім'ї залишають один для одного смішні нотатки-«телеграми», що допомагають дитині засвоїти навички читання й письма:
—Марійко! Цукерка — на буфеті.
—Мамо! Я з'їла!
—Смачно?
—Так, але мало...
«Назви підряд...»
Мета: тренування навички просування порядку очима. Намалюйте велику таблицю (70x70 см), у якій по 10 у рядок розміщені у довільному порядку звірі, птахи, меблі, посуд тощо. З одного боку — малюнки, а з іншого — їх назви.
Вправа починається з прохання: «Назви підряд...». Наприклад: назви всіх звірів; назви посуд; знайди все чотириноге; знайди все кругле; що ліворуч кицьки? що праворуч каструлі? що під ліжком? що над столом?
Спочатку працюємо із зображеннями, а в міру становлення навички читання — і зі словами.
«Вилами по воді»
Мета: автоматизація напрямку написання букв.
Беремо білу миску з водою і різноколірну гуаш. Дитина опускає палець у гуаш і виводить рукописні букви у воді, спостерігаючи за тим, як вони залишають слід, що повільно розпливається... Дорослий стежить за правильним рухом руки при написанні кожної букви.
«Трикутники»
Мета: автоматизація напрямку написання букв, уникання дзеркальності або обведення букв у прописах «задом наперед».
Малюємо на аркуші паперу лінії, що сходяться — на початку відстань між лініями 10 см, у кінці 0,5 см — на всю довжину паперу. Завдання дитини — писати нову букву, що вивчається, у цьому «трикутнику»: спочатку велику, потім усе дрібніші й дрібніші...
«Рамка»
Мета: уміння концентрувати увагу.
З картону вирізається рамка шириною книжкової сторінки (15 см), розміром в один рядок. Коли дитина читає «про себе», вона накладає рамку на сторінку й зсуває її вниз, як тільки дочитає до кінця рядка. Коли текст дочитаний — переказує його.
Ця вправа допомагає впоратися з багатьма завданнями відразу: сконцентрувати увагу; уникнути «втрати» рядка, що читається; проконтролювати швидкість читання «про себе»; пересвідчитися в розумінні тексту.
«Склад правильних слів»
Мета: вправа дає можливість виробити зорову стратегію правильного писання, гарантуючу стовідсоткову грамотність.
Діти пишуть короткі (від 10 до 50 слів) диктанти. Потім мама (або тато) обводить «у квіточки» правильні слова й повідомляє їх кількість дитині. Решту слів дитина переписує ще раз правильно на картку яскравим маркером і шукає, де в її полі зору «склад правильних слів» — те місце, куди вона дивиться, щоб пригадати знайоме слово... Дитина дивиться на картку 1—2 секунди, заплющує очі й дивиться на її негативний відбиток...
У засвоєнні математики може допомогти «Ненаглядное пособие по математике» Г.Остера.
Головне — зробити з навчання не обов'язкове і нудне заняття, а захопливу гру, у якій результат досягається з першого разу.
Важливо також розумно розподіляти міру батьківського контролю під час виконання домашніх завдань від опису кожного кроку: «дістань зошит» — «відкрий його» — «знайди ручку...» — до повної самостійності дитини й допомоги лише на її прохання.
Домашні завдання
Вправи домашнього завдання спробуємо зробити самостійно й залучити до цього дітей.
«Боюся — хочу»
Складіть два списки: «Я хочу, щоб моя дитина...» і «Я боюся, щоб моя дитина не...»
Підрахуємо, який відсоток реалізації наших бажань і побоювань. А тепер попросимо дитину написати аналогічні списки (або зробити це усно): «Мої батьки хочуть, щоб я...», «Мої батьки бояться, коли я...».
Обговоріть міру їх збігу.
«Емоційний барометр»
Розмістіть на видному місці «Емоційний барометр» — картонне коло із секторами емоцій — і багато кольорових кнопок (кожну кнопку закріпити за членами сім'ї).
У спілкуванні з дитиною спробуйте, перш ніж зробити їй якесь зауваження, підійти і поставити кнопку свого кольору на відповідний стан: «Я втомилася і хочу полежати...», «Коли ти вискочив на дорогу, я злякалася...».
Спонукайте до цього і дитину: «Мені радісно: сьогодні чудова погода», «Ти зруйнував мій будиночок — я розлючена!».
Подивіться, які емоції переважали впродовж тижня у вашій родині? А які хотілося б мати ιнаступного тижня?
«Наші досягнення»
Заведіть щоденник, у якому хоча б раз на тиждень занотовуйте досягнення своєї дитини й свої досягнення як батьків. Його буде цікаво подарувати синові (доньці) перед народженням онука. Наприклад: «Я вперше помітив, що він відгукується на різні інтонації по-різному», «Перший зуб!», «Уперше зміг заснути не на руках, а в ліжечку», «Я прибрала всі небезпечні речі, і тепер не мушу стежити щосекунди за дитиною. Уперше прочитала книгу!», «Дитина вже знає окремі букви та склади!».